Павло Волк: «Всі усвідомлюють важливість гри в Житомирі»

Один із представників молодіжної групи гравців «Чайки» – півзахисник Павло Волк про сьогодення та майбутню гру в Житомирі:

– Павло, від імені вболівальників прийми привітання з вдалою грою в кількох останніх матчах. На твоєму рахунку гольовий пас, а ще рятівний «сейв» у рамці після кутового «Буковини». Як почуваєш себе зараз? Наскільки важко було завоювати місце в основі?

– Молодим гравцям, особливо в кого мало досвіду, завжди важко попасти до основного складу. Я багато працював на тренуваннях, намагався довести свою користь, уважно слухав вказівки тренерів. Отримав шанс зіграти і ніби каші не зіпсував. Саме дякуючи Тарасу Івановичу почав грати в основі. Звичайно, зараз значно впевненіше почуваю себе. Багато що вдається на полі.

– Останні п’ять матчів «Чайка» провела на відмінно. Як вважаєш, за рахунок чого команді вдалося набрати максимальну кількість очок?

– Напевно, нам набридло програвати. Був час, коли «Чайка» опустилася на передостанню сходинку в таблиці – важкий відрізок у чемпіонаті, коли команда мала згуртуватися. Нам це вдалося. До того ж, ми елементарно зігралися та стали працювати в унісон, як на тренуваннях так і в матчах. Нам знадобився час, щоб знайти порозуміння та довіру між собою, адже десь відсотків на п’ятдесят влітку склад команди оновився. Як тільки це сталося – з’явився результат.

– Де ти починав кар’єру футболіста та як опинився у Петропавлівській Борщагівці?

– Родом я з невеличкого міста Соледар, що на Донеччині. Там отримав ази футболу від свого першого тренера Кожушко Романа Геннадійовича. Був час, коли вдалося пограти за «дубль» маріупольського «Іллічівця». Але то не досить приємна сторінка в моєму житті. А у «Чайці» опинився через рекомендації знайомих. Приїхав на перегляд та залишився тут.

– Що для тебе «Чайка» є зараз? Яким бачиш своє майбутнє у нашому клубі та чого хотілося б досягти?  

– Завдяки «Чайці» я повернувся у великий футбол, адже після неприємної історії в «Іллічівці» я біля двох років був поза грою. Наразі я задоволений тим, що в мене є тут. Подобається колектив, відношення керівництва та тренерів, цікавий тренувальний процес. Тепер маю мету закріпитися в основному складі та сподіваюсь, що перед командою будуть ставитися завдання. Це не аби як стимулює гравців працювати ще більше, прогресувати, досягати результату. Тобто, хочу розвиватися та зростати разом з клубом.

– Найчастіше гравець прогресує в команді, коли є повне порозуміння з головним тренером та довіра від нього. Що цікавого та корисного для себе ти відзначив у роботі з Тарасом Івановичем?

– В нього є усі якості класного тренера. Але в першу чергу я би відзначив його ставлення до молодих гравців. Він постійно переймається тим, щоб була повага до молодих. Та взагалі в нього болить за колектив. Я не можу сказати, що він працює тільки на результат чи тільки на свою кар’єру. Для нього внутрішня середа в команді є найважливішим фактором. Мені подобається, що відношення в колективі Тарас Іванович ставить на перше місце.

– Останню гру року «Чайка» проводить проти лідера групи – «Полісся». З яким настроєм наша команда вирушає до Житомиру?

– Попри те, що це остання гра перед відпусткою, та подумками вже можна відчувати себе десь на відпочинку, ми готуємось з максимальною відповідальністю і хочемо досягти результату. В нас є певні кадрові проблеми, але це на мій погляд не вплине на гру. Є гравці, які можуть якісно замінити Турчанова та Касьяненко. Але головне – у хлопців є бажання взяти очки. Всі усвідомлюють важливість гри в Житомирі. В тому, що зіграємо на штучному покритті, не бачу жодної проблеми. Кілька турів тому ми довели, що можемо перегравати лідерів. Головне – дотримуватися настанови тренера та скористатися власними нагодами.

Прес-служба СК «Чайка»

Опубліковано: